- обшукати
- —————————————————————————————обшука́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обшукати — див. обшукувати … Український тлумачний словник
обшукати — 1) = обшукувати (оглянути все в пошуках кого / чого н.), перешукати, перешукувати, обшарити, обшарювати, обнишпорити, обнишпорювати, вишарити, винишпорити; прочесати, прочісувати (місцевість) 2) див. обшукувати 1) … Словник синонімів української мови
перенишпорити — рю, риш, док., перех., розм. 1) Обшукати все чи багато чого небудь, одне за одним. 2) Обшукати вдруге, вкотре … Український тлумачний словник
обшукувати — 1) = обшукати (учинити обшук), трусити, трясти, перетрушувати, перетрусити, перетрясати, перетрясти, переривати, перерити 2) див. обшукати 1) … Словник синонімів української мови
винишпорити — рю, риш, док., перех., розм. 1) Старанно обшукати все довкола. 2) Старанно шукаючи, знайти … Український тлумачний словник
вишатирити — рю, риш, док., перех., діал. 1) Старанно обшукати. 2) Старанно вимити … Український тлумачний словник
обтрушувати — ую, уєш, недок., обтруси/ти, трушу/, тру/сиш, док., перех. 1) Струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, скидати з поверхні чого небудь пил, сміття, сніг і т. ін. || чим, від чого, рідко з чого і без додатка. Струшуючи, постукуючи і т. ін., очищати … Український тлумачний словник
обшуканий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обшукати … Український тлумачний словник
понюхати — аю, аєш, док. 1) перех. і без додатка. Втягнути носом повітря з метою відчути запах. 2) перех. і неперех., перен., розм. Розвідати що небудь. || Придивитися до кого небудь; вивчити когось. || перех. Обшукати що небудь. 3) перех. і неперех., розм … Український тлумачний словник
пообшукувати — ую, уєш, док., перех. Обшукати багато чого небудь, багатьох … Український тлумачний словник